В загальнодержавному рейтингу по темпах приросту інвестицій в основний капітал Житомирська область з 17 місця піднялась на 6
Доповідь заступника голови облдержадміністрації Ігоря Орлова на засіданні колегії облдержадміністрації
"Про стан залучення інвестицій за І півріччя 2008 року та завдання органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо поліпшення інвестиційного клімату в області"
Шановні члени колегії, шановні запрошені!
Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в регіоні було і залишається стратегічно важливим питанням. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. Сьогодні без капіталовкладень неможливе впровадження новітніх технологій, сучасне управління виробництвом, розвиток ринкової інфраструктури. Це основа для забезпечення конкурентоспроможності товаровиробництва, без чого не може бути успішної інтеграції у Європейське співтовариство.
Які ж результати ми маємо за підсумками І півріччя поточного року.
Суб'єктами господарювання області за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 1,2 мільярди гривень інвестицій в основний капітал, що на 20% більше аналогічного показника минулого року.
Найвагомішу частку інвестицій в основний капітал (52%) складають власні кошти підприємств та організацій. За рахунок кредитів банків освоєно 28% загального обсягу. Державні та кошти місцевих бюджетів в цій структурі становлять лише 3 та 3,5% відповідно.
За галузевою спрямованістю 56% усіх капітальних вкладень були здійснені у розвиток добувної та переробної промисловості, виробництво і розподілення електроенергії, газу та води. Найбільш стрімкими темпами зросли надходження інвестицій у сферу культури та спорту - більше ніж у 5,5 раза, готельне та ресторанне господарство - 4 рази, сільське господарство, мисливство та лісове господарство – 3 рази.
В загальнодержавному рейтингу по темпах приросту інвестицій в основний капітал ми з 17 місця піднялись на 6, потіснивши такі області як Запорізьку, Дніпропетровську, Донецьку, міста Київ та Севастополь. Але за показником залучення капітальних інвестицій на одну особу область як і раніше знаходиться на передостанньому місці.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку станом на 1 липня 2008р. становив понад 201 млн.дол., що в розрахунку на одну особу складає 153 доларів, за цим показником область займає 16 місце по Україні, в минулому році та в І кварталі поточного року ми були на девятнадцятому.
Аналізуючи рейтингові показники за підсумками І півріччя необхідно зазначити, що область має значний приріст прямих іноземних інвестицій, він склав майже 27,6 млн. доларів, для прикладу, за аналогічний період минулого року даний показник був лише 6,6 млн. доларів, а це в 4,2 раза менше.
Інвестиції надійшли з 42 країн світу. Найбільші їх обсяги внесено нерезидентами з Кіпру, Швейцарії, Російської Федерації, Великобританії, Італії, Німеччини, Чеської Республіки та Нідерландів, на ці країни припадає 79% загального обсягу прямих іноземних інвестицій.
У промисловості зосереджено 83% капіталу нерезидентів (166 млн. дол.). Інвестиційно привабливим для іноземних партнерів залишається виробництво неметалевої мінеральної продукції, харчова, добувна та хімічна промисловість, оброблення деревини та виробництво готових металевих виробів.
Що стосується стану залучення іноземних інвестицій відмічу, що позитивна динаміка спостерігається майже в усіх регіонах області. На початок року без іноземних інвестицій нараховувалось 3 райони - Лугинський, Любарський та Ружинський. Протягом першого півріччя до роботи вдалося залучити іноземних інвесторів у Лугинському та Ружинському районах, а за оперативними даними в третьому кварталі і в Любарському.
Майже на 60 % збільшилось надходження іноземних інвестицій до Житомирського району, по Червоноармійському та Черняхівському вони зросли більше ніж у два рази.
Приємно відмітити, що в поточному році очікується завершення реалізації найбільшого інвестиційного проекту області кошторисною вартістю понад 120 млн.дол. у Новоград-Волинському районі польською компанією «Церсаніт». На сьогоднішній день підприємством закінчується налагодження обладнання та готується до запуску перша черга виробничої лінії.
Крім того, відновлено роботу низки підприємств області, освоєно ряд нових виробництв. Зокрема, відновили свою діяльність товариства «Юл Соф» та «Берком» Бердичівського району, «Рихальський завод сухого молока» та «Гірничо-промислова компанія» у Ємільчинському районі, «Малодивлинський гранкар’єр» у Лугинському, «Новогородецький кар’єр» у Коростишівському та «Озерянський КЗБГК» у Олевському районі.
Стабілізувалась ситуація щодо виробничої діяльності за рахунок технічного переоснащення діючого обладнання на «Бехівському та Щорсівському гранкар’єрах», а також відновлено ведення гірничих робіт на Коростенському родовищі гранітів підприємством «Транснаціональна корпорація «Граніт».
Модернізується виробництво та впроваджується нове обладнання у ЗАТ «Житомирські ласощі», «Бердичівський хлібозавод», ВАТ «Коростенський хлібозавод», проводиться реконструкція у ДП «Агросервіс» ВАТ «Житомирінвест», «Бердичівській фабриці одежі», «Миропільській паперовій фабриці» та на інших підприємствах.
Встановлено енергозберігаюче обладнання у ДП «Червоненський завод продтоварів», ТОВ «Андрушівський маслосирзавод» та ЗАТ «Дніпровуд» у м. Бердичеві.
Реконструйовано і проведено технічне переоснащення виробництва, освоєно нові види сучасних меблів у ТОВ «Фабрика «Класум» Житомирський район та ПП «Мірт» м. Новоград-Волинський.
Налагоджено випуск нових видів продукції та збільшено обсяг виробництва у ВАТ «ЗОК», «Електровимірювач», ДП «Житомир Ворд Білдінг Системс Україна», ВАТ «Беверс» у м. Бердичеві, ТОВ «Файдал ЮА» в Брусилівському районі, та у КП «Житомирський ремонтно-механічний завод».
Ведеться будівництво нової дробильно-збагачувальної фабрики у ВАТ ГЗК «Кварцит» в Овруцькому районі, впроваджуються інвестиційні проекти ТОВ «Укреініан Клеузінг Компані» та Українсько-польської виробничо-торгівельної компанії «Пасаж» в Червоноармійському районі, ТОВ «ЮРО-Ламбер» з сушки дуба в Черняхівському районі, встановлюється нове обладнання у ТОВ «Баранівський фарфоровий завод», а також реалізується інвестиційний проект польської фірми «FAKKO» у місті Новограді-Волинському, який передбачає будівництво нового заводу з виготовлення дахових вікон.
Активізувався інтерес інвесторів до сільського господарства. Зокрема створені такі нові господарства як ТОВ «Світанкова зоря», «Укрзернопром Романів» та «Романів-Агро». Розпочали впровадження власних проектів 3 новостворені компанії, в Малинському районі. Реалізовується інвестиційний проект по вирощуванню зернових культур ЗАТ «Агрорегіон» у Радомишльському районі. ТОВ ТВК «Агро» має впроваджувати проект з виробництва сільськогосподарської продукції в Чуднівському районі
Тобто, як бачимо, робота по залученню інвестицій у розвиток економіки ведеться. Проте на нашу думку вона є недостатньою.
Аналізуючи ситуацію з надходженням інвестицій в основний капітал звертає на себе увагу той факт, що з 28 регіонів 12 мають темпи росту їх надходження значно менші ніж у середньому по області.
Показники освоєння інвестицій на одну особу нижче середньо обласного рівня у 17 районах та 4 містах. Вищі вони лише у Новоград-Волинському районі – 3919 грн,. Радомишльському – 1847, Овруцькому – 1405, Малинському – 1236, Коростишівському – 976, Коростенському – 970 та місті Житомирі – 1144 грн. при обласному значенні 886 гривень.
Більш детальніше зупинюсь на районах, у яких залучення інвестицій в основний капітал є найгіршим.
Якщо в минулому році показник залучення капітальних інвестицій у Бердичівському районі був одним з найкращих, то в поточному він є найгіршим (спад більше як в 10 разів). Така ситуація обумовлена виходом з району та перереєстрацією у місті Бердичеві підприємства з іноземними інвестиціями ДП «Премдор-Україна», яке на початку своєї діяльності був зареєстрований у місті, але з невідомих нам причин у 2007 році він рахувався у районі. Вважаю, що так покращувати інвестиційну діяльність у районах не годиться. Шановні керівники, зробіть висновки.
Зменшилось також надходження інвестицій на 63% в Народицькому районі. Це пояснюється тим, що в минулому році в район зі значними капіталовкладеннями зайшов іноземний інвестор, в поточному ж році аналогічних капіталовкладень не відбулося. У Володарсько-Волинському районі надходження інвестицій скоротилось удвічі. На формування такого показника вплинула зупинка роботи ТОВ «Межеріченський гірничо-збагачувальний комбінат», через недооформлення необхідних дозвільних документів. У місті Малині капітальних інвестицій в першому півріччі залучено на 47% менше ніж за минулий рік, а працівники виконкому навіть не володіють причинами виникнення такої ситуації та не можуть пояснити чим це викликано, що свідчить про рівень обізнаності в питаннях інвестиційної діяльності. У Романівському районі надходження капітальних інвестицій зменшились на 30%, хоча роботи по переоснащенню підприємств вистачає. Незначний, але зафіксовано також спад у центральних престижних для інвесторів регіонах, зокрема у Житомирському районі – 2,6% та у місті Житомирі – 3,8%.
Зменшення інвестиційних вкладень має місце у сфері транспорту та зв’язку, операціях з нерухомістю. Фактично на рівні минулого року залишились вкладення в переробній промисловості.
За показником приросту іноземних інвестицій станом на 1 липня 2008 року область знаходиться на 15 місці по Україні, тоді як у І кварталі ми займали 12 місце.
Незначний приріст надходження іноземного капіталу у Брусилівському, Володарсько-Волинському, Ємільчинському, Попільнянському, Радомишльському, Чуднівському районах. Протягом тривалого часу незмінно низьким залишається обсяг іноземних інвестицій у Чуднівському та Попільнянському районах, де за весь період незалежності їх залучено відповідно лише 35 та 84 тис.дол. Така ситуація нас задовольняти не може, потрібно діяти ефективніше та більш ініціативно.
Як вже зазначалось, наша область за темпами приросту інвестицій в основний капітал знаходиться на 6 місці в загальнодержавному рейтингу, проте за показником залучення інвестицій в основний капітал на одну особу ми займаємо передостаннє місце по Україні (886грн.), випередивши лише Сумську область. В сусідніх з нами Вінницький області цей показник більший на 1,7 % (902 грн.), Рівненській – 16,8% (1036), Хмельницькій – 60 % (1417 грн.).
Все зазначене вище, шановні присутні, свідчить про те, що ми працюємо з інвесторами вкрай недостатньо, слабко про себе заявляємо, хоча можливостей для вкладення інвестицій у нас вдосталь, треба тільки працювати.
Окремо зупинюсь на виконавській дисципліні.
У лютому проведено розширене засідання ради з питань залучення іноземних інвестицій, на якому обговорені проблеми, що виникали протягом 2007 року, та визначені основні напрями роботи на поточний рік, затверджено схему роботи з іноземними інвесторами.
Як показали результати аналізу виконання розпорядження голови від 26.02.08 р. № 65 «Про стан залучення інвестицій та завдання органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо поліпшення інвестиційного клімату в області», головні управління облдержадміністрації агропромислового розвитку, промисловості та розвитку інфраструктури, будівництва та архітектури, житлово-комунального господарства та енергозбереження не достатньо відповідально віднеслись до виконання поставлених завдань. Зокрема, у представлених інформаціях не видно конкретної роботи управлінь з інвесторами, анкетне оформлення інвестиційних пропозицій ведеться не належно, а звітна інформація містить відписки загального характеру.
Ще одним масштабним заходом, проведеним на початку року, був інвестиційний форум-презентація області у місті Києві. Вважаю, що пройшов він досить успішно, а за підсумками форуму та з метою подальшого просування презентованих проектів було видане відповідне доручення голови облдержадміністрації.
Аналіз ходу його виконання також свідчить про низьку виконавську дисципліну. Складається враження, що робота в напряму впровадження нових проектів Андрушівському, Брусилівському, Бердичівському, Коростенському, Попільнянському районах, містах Коростені та Малині не ведеться взагалі.
До цього часу не подані пропозиції щодо напрямів реалізації інвестиційних проектів, представлених на форумі Брусилівською, Ємільчинською, Коростенською, Любарською, Малинською, Новоград-Волинською, Червоноармійською райдерж-адміністраціями та Коростенським і Малинськім міськвиконкомами. Систематично не інформують з даного питання головні управління житлово-комунального господарства та енергозбереження, промисловості та розвитку інфраструктури, будівництва та архітектури.
По виконанню даного доручення від названих районів і міст ми також часто отримуємо відписки загального характеру з деякими звітними статистичними даними. А це свідчить, що робота на місцях вкрай незадовільна.
В частині доручення, стосовно розвитку зеленого туризму слід зазначити, що вже розроблені інвестиційні проекти у цій сфері управлінням культури і туризму (надіслано резюме 7 інвестиційних проектів), розроблені також пропозиції Бердичівською, Житомирською, Малинською, Романівською, Ружинською, Червоноармійською та Черняхівською райдержадміністраціями.
З метою запровадження «зеленого туризму» велась робота по виданню інформаційних буклетів про пам’ятки архітектури, розробленню екскурсійних маршрутів в Андрушівському, Ємільчинському, Олевському, Чуднівському районах та місті Коростені.
Інші райони і міста не займаються цією справою. А це у майбутньому стане додатковим джерелом надходжень до місцевих бюджетів.
Враховуючи вищесказане прошу керівників управлінь та районів звернути увагу на недопущення в подальшому подібного ставлення до виконання розпоряджень та доручень голови облдержадміністрації.
Крім того, на форумі-презентації Житомирською, Лугинською, Новоград-Волинською райдержадміністраціями та Бердичівським і Коростенстенським міськвиконкомами було укладено меморандуми та договори про реалізацію інвестиційних проектів. На даний час реально реалізуються меморандуми, підписані лише Бердичівським міськвиконкомом, інші перебувають тільки на організаційному етапі свого впровадження.
В період після проведення форуму повідомили про підписання меморандумів Олевська та Черняхівська райдержадміністрації. Є нові напрацювання у Бердичівському і Романівському районах.
Щодо проблем, які виникають у роботі інвесторів, то тут, як і раніше, основну частину складають загальнодержавні проблемні питання – це значне податкове навантаження, правова неврегульованість земельних відносин, значне навантаження на фонд оплати праці, тощо.
Поряд з цим, найболючішою проблемою для підприємств області залишаються труднощі із відшкодуванням податку на додану вартість. Про недоотримані суми «експортного» ПДВ повідомили ДП «Євроголд Індестріз ЛТД» (м.Житомир), ДП «Премдор-Україна» (м.Бердичів), ТОВ «Елізіум-пласт» (м.Коростень), причому суми заборгованості з відшкодування ПДВ постійно зростають і по опитаних підприємствах складають від 3 до 10 мільйонів грн. Проблеми з невідшкодуванням ПДВ у зазначених суб’єктів господарювання тягнуться вже протягом 2 – 3 років.
Слід зазначити, що серед підприємств, на яких впроваджуються інвестиційні проекти, більшість є експортоорієнтованими, тому нерегулярне та не в повному обсязі повернення ПДВ неабияким чином скорочує їх обігові кошти та стримує нормальне функціонування і подальший розвиток цих підприємств. Інвестор, який вкладає кошти, очікує на повернення експортного ПДВ у терміни, визначені законодавством, а існуюча ситуація з його відшкодуванням наштовхує його на сумніви щодо успіху подальшої діяльності в області, тим самим створюючи негативний інвестиційний імідж держави.
Щодо самих іміджевих заходів, то тут залишається лише констатувати, що на місцях вони не проводяться. Не пройшло у нас жодної презентації інвестиційної привабливості району чи міста, презентації окремих інвестиційних проектів, ярмарки інвестиційних пропозицій. Такі заходи можуть бути розраховані на іноземних інвесторів, представників банківських установ, міжнародних інституцій, вітчизняних компаній, які планують розширення власного бізнесу. Навіть, якщо на першому етапі такі заходи не матимуть тієї віддачі, на яку Ви сподіваєтесь, повірте вони мобілізують зусилля, дадуть змогу ще протягом певного періоду часу користуватись підготовленими матеріалами, створять конкурентні передумови для районів.
З метою забезпечення системності та впровадження стратегічного планування інвестиційних процесів в області, вважаю за доцільне, кожному району і місту провести повну інвентаризацію своїх ресурсних та земельних можливостей. Після чого, враховуючи пріоритетні напрями, затверджені програмами соціально-економічного розвитку, визначити індустріальні майданчики для того, щоб їх можна було запропонувати інвестору як готову ділянку для впровадження конкретного інвестиційного проекту та залучати інвестиції не хаотично, а керуючись перед усім стратегічними інтересами.
Крім того, необхідно визначити перелік підприємств, які знаходяться в скрутному фінансовому становищі, в стадії банкрутства та тих, що потребують підтримки з метою включення їх до цільових державних програм та залучення до їх діяльності коштів міжнародних установ, інвестиційних компаній, фондів.
Враховуючи постійне зростання на світовому ринку цін на енергоносії, особливу увагу необхідно приділяти пошукам нових шляхів вирішення питання ефективного використання наявних енергетичних ресурсів та впровадження енергозберігаючих технологій. Всім керівникам органів виконавчої влади, як на обласному рівні так і на місцях необхідно провести цілеспрямовану роботу з метою повного освоєння коштів державних субвенцій, спрямованих на виконання інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку та реконструкцію і розширення об’єктів житлово-комунального господарства.
Нагадаю, що в минулому році не повністю використані кошти державних субвенцій, призначені на виконання інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку, до держбюджету було повернуто їх з 25 районів і міст області. Вважаю, що в поточному році ситуація з освоєнням таких значних коштів, направлених державою саме на розвиток, не повинна знову повторитися.
Крім того не втрачає актуальності питання активізації особистої роботи керівників виконавчих органів влади з інвесторами.
Особливо гостро на сьогоднішній день стоїть питання забезпечення роботи дозвільних центрів з метою надання вичерпних консультацій у дозвільній сфері та безперешкодного отримання інвесторами документів дозвільного характеру. Постійного контролю потребує питання розвитку виробничої інфраструктури.
Шановні керівники, мушу сказати вам впевнено, - час на нас чекати не буде, а роботи, як бачите у нас вистачає, отож переконливо прошу вас з усією відповідальністю віднестися до сьогоднішньої критики, зауважень і пропозицій та приступити до продуктивної результативної роботи.
Бизнес Журнал
|